Екологія в Карпатах і її вплив на сучасний стан мінеральних і термальних джерел та інших курортних ресурсів

Екологія в Карпатах і її вплив на сучасний стан мінеральних і термальних джерел та інших курортних ресурсів

Саме так звучить назва третього пленарного засідання Східноєвропейського Форуму гостинності і курортології. Тематика його присвячена надзвичайно важливому питанню – збереженню і раціональному використанню мінеральних і термальних джерел та інших курортних факторів. Най катастрофічною проблемою Карпат в Україні, особливо в роки незалежності, є варварська вирубка лісів. Отож цій темі, котра обговорюватиметься на Форумі, присвячена стаття.

«Ліс може опиратися майже всім руйнівним силам природи. Безсилий він лише проти одного ворога – людини»
Карл Гайер

Катастрофічні паводки у Закарпатті загострили інтерес суспільства і науки до лісів Карпатського краю. І хоча вчені вже досить добре знають фактичний стан карпатської лісової рослинності і на основі створеної ними системи заходів щодо запобігання повеням можуть вказати шляхи вирішення долі легенів України, дискусія навколо проблеми триває.

Ніхто не може заперечувати певного значення несприятливої гідрометеорологічної ситуації у виникненні паводків. Саме природні фактори спричинили небезпечні повені 1700, 1730, 1864, 1887, 1895, 1900, 1911, 1913, 1926, 1927, 1933, 1941 рр. Але ж принаймні протягом останніх 50 років, антропогенні фактори дедалі більшою мірою визначають виникнення паводкових катастроф. Важливо підкреслити, що в першій половині нинішнього століття антропогенний вплив на природні ландшафти Карпат був незначний, проте тодішні уряди після кожного паводку будували потужні дамби для захисту населених пунктів, протипаводкові водосховища, створювали водні перепади і т.д.

Дуже гірко і боляче читати наукові та публіцистичні статті, автори яких намагаються переконати читачів у тому, що антропогенні фактори в попередніх та останньому катастрофічному паводку не відігравали серйозної ролі. Такі висновки далекі від істини. Тільки за повоєнні 10-15 років було оголено 20 відсотків покритої лісом площі. Це не могло не вплинути на гідрологічний режим гірських річок. Порівняйте наведені вище дані про паводки за 1700-1941 рр. з частотою їх в післявоєнні роки – 1948 1955, 1957 1959 1964 1969 1970, 1974, 1977, 1980, 1982, 1992, 1993, 1997, 1998. При цьому кожна наступна повінь супроводжувалась усе більшими зсувами ґрунтів та селевими потоками. Ніхто з учених-ботаніків (лісознавців) не сумнівається в тому, що переруби, які існують в гірських лісах, зменшували здатність лісових екосистем затримувати опади і регулювати поверхневий стік води. Ось чому лісогосподарські та адміністративні органи повинні перш за все аналізувати і враховувати антропогенні фактори. Сьогодні навіть без додаткових досліджень є можливість здійснити такі протипаводкові заходи, які значно поліпшать екологічний стан Карпатського регіону.

Проблема варварської вирубки карпатських лісів є дуже актуальною саме в Україні. Цей фактор впливає не тільки на знищення унікальних реліктових порід дерев, чагарників. Зникають рідкісні представники карпатської флори. Також це сильно впливає на формування і збереження мінеральних джерел, якість повітря та інші курортні фактори.

Вся лісогосподарська діяльність в Карпатах повинна базуватися на гідротехнічних та лісотехнічних заходах, які слід проводити паралельно. У верхів’ях басейну річок, в передгірних і гірських ландшафтах, схильних до берегової ерозії, вчені рекомендують до мінімуму обмежити площу суцільних рубок, відновити верхню межу лісу на гірських полонинах, щоб поліпшити гідрологічний режим річок, які беруть тут свій початок. На думку лісо-знавців, слід також передати Держлісфонду відомчі і комунальні ліси в паводко-небезпечних зонах. Це гарантуватиме лісовідновлення та поліпшення водозахисних функцій, що таким чином сприятиме збереження мінеральних і термальних джерел і запобігатиме їх зникненню.