Орієнтир на внутрішній туризм – досвід Словаччини

Орієнтир на внутрішній туризм – досвід Словаччини

Світова пандемія стала над серйозним випробуванням для всієї економічної моделі України та туристичної її складової зокрема. Хоча зарано ще говорити про серйозне відношення до туризму як повноцінної частини економіки в нашій країні адже в української влади до цієї галузі, незважаючи на її перспективи і постійно зростаючий світовий розвиток, відношення завжди було аматорське. Відповідно аматорськими і непрофесійними є підходи і спроби налагодити і впорядкувати цю сферу. Відповідно втрачаються надходження до держбюджету а Україна немає заслуженої туристичної привабливості.

Ситуація з корона вірусом в черговий раз надає можливість більш ґрунтовно підійти до розвитку внутрішнього туризму адже велика кількість українців цього року і, скоріш за все, року наступного вимушені будуть відпочивати саме в Україні. Але для того щоб ця можливість відкрила нові перспективи у розвитку туристично-рекреаційної галузі, необхідно негайно впроваджувати дієві механізми, котрі б сприяли її розвитку.

Дуже цікавим і ефективним є досвід європейських країн і зокрема Словаччини

Починаючи з 2019 року в цій країні запровадили зміни до трудового законодавства. Підприємства усіх форм власності які мають штат понад п’ятдесят працівників зобов’язані щороку надавати останнім ваучери для оздоровлення чи відпочинку в межах цієї країни на суму п’ятсот євро. Але працедавець з цієї суми компенсовує своєму працівнику 55 відсотків що становить 275 євро. Ці кошти працівник, котрий пропрацював не менше двох років, може використовувати поступово протягом року але термін проживання має становити не менше дві доби. Важливо що цей ваучер можна використовувати для відпочинку всієї родини.

Для держави це нововведення є інвестицією у розвиток власного туристичного сектору адже розмір отриманих податків безпосередньо зменшується на суму виплат на туристичні ваучери. Але ці недоотримані кошти йдуть на розвиток туристичної галузі адже залишаються в країні, повертаючись податками від місцевого туристичного бізнесу. Крім того словацький парламент зменшив ПДВ на проживання з двадцяти до десяти відсотків.

Головними здобутками таких нововведень є підтримка готельних, оздоровчих, туристичних та інших закладів з тимчасового розміщення гостей. Словацький уряд також розраховує на кращу завантаженість цих закладів саме в міжсезонний період та збільшення інтересу своїх громадян до внутрішнього туристичного продукту.

Зважаючи на те, що ваучером можна скористатись на оплату ще й на супутні туристичні послуги, з’являються умови для розвитку комплексного туристичного продукту. В результаті збільшується зайнятість громадян в туристичній сфері і як результат – зростають прибутки від цієї галузі економіки в цілому.

Як приклад Словаччини може бути корисним Україні?

Цікаво що не одна Словаччина розробила подібний механізм. У Румунії подібну модель запровадили у 2018 році. Над схожою програмою працює польський уряд. Україна, судячи з дописів сучасних туристичних керівників, перебуває в стані пошуку так як подібні програми чи стратегічні проекти виходу туристичної галузі з кризи в нашій країні відсутні.

В Україні є всі можливості для різних форм туризму. Ми маємо море, гори, безліч історичних і природних пам’яток, курорти різноманітного профілю. Нам потрібно напрацювати ефективні механізми розвитку туристичної галузі. Але ці механізми мають напрацьовувати не керівники з рівнем аматорів туристичної діяльності а спеціалісти, за плечима в яких є конкретний керівний досвід управління закладами туристичної галузі, з розумінням економічної складової цієї діяльності, зі стратегічним баченням розвитку і з конкретними досягненнями.

Тільки такі люди зможуть створити можливості для повноцінного розвитку туристичного сектору економіки України. При професійній і фаховій координації ми з середини зможемо підштовхнути туристичну інфраструктуру до розвитку, зробимо величезний крок уперед у популяризації внутрішнього туризму, що з часом позитивно позначиться й на розвитку галузі в цілому, в тому числі, покращення туристичного бренду України у світі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *