Перспективи розвитку гастрономічного туризму в Карпатах

Перспективи розвитку гастрономічного туризму в Карпатах

Останні кілька років гастрономічний туризм активно розвивається, як повноцінний туристичний напрямок. Їжа – це один з туристичних драйверів, який може залучати різні групи туристів. Серед найактивніших туристів, котрі полюбляють такий відпочинок, можна виділити німців, англійців, японців та американців. Гастротуризм являє собою синтез екології, гастрономії і виробництва, активно залучає як туристів країн Карпатського регіону Європи так і туристів з інших країн Європи та світу. Такий туризм допомагає дізнатися традиції країн і регіонів, познайомитися з місцевим населенням і зруйнувати певні стереотипи. Карпатський регіон Європи населяє багато народностей, на його території представлено велике розмаїття національних страв і продуктів, цікавих усім туристам, охочим отримати нові враження та ближче познайомитися з Карпатами.

Гастрономічний туризм став важливим напрямком серед інших видів туризму. У багатьох країнах вже ведеться комплексна робота з розвитку та популяризації гастротуризму. Як приклад можна згадати такі компанії як: «Gourmet Getaways» (Італія), «Gourmeton Tour» (США), «The International kitchen» (Великобританія). Італійці вважаються першопрохідцями у створенні комплексних гастрономічних турів, їм вдалося грамотно поєднати налагодження технологічних виробництв із залученням туристів під брендом смачної і здорової їжі.

Карпатські країни, як країни багатонаціонального і полікультурного регіону, мають величезний потенціал розвитку саме такого виду туризму і володіють унікальними національно-культурними і природними особливостями, які цікаві туристам. На сьогоднішній день гастротуризм розглядається в двох напрямках: по-перше, йому стали приділяти увагу як окремому виду; по-друге, розвиток гастрономічного туризму в деяких європейських країнах надається комплексним турпродуктом, поєднаним з етнічним і культурним туризмом. Найбільшою популярністю користуються тури, які передбачають відвідування таких об’єктів гастрономічного туризму як ресторани, музеї, присвячені певному продукту харчової промисловості або сільського господарства, а також підприємства, ферми та інші місця національно-культурної значущості. Важливо відзначити, що на об’єктах, орієнтованих на гастротуристів, сервіс повинен бути організований у дусі національного колориту.

Але, незважаючи на те, що карпатські регіони пропонують туристам великий вибір туристичних напрямків, гастрономічні тури залишаються рідкісним явищем. «Сирі» і різнопланові пропозиції в цьому сегменті закономірно призводять до зниження попиту. Чіткого розуміння, що з себе повинен представляти гастротур, немає навіть у постачальників послуг, а гастрономічні фестивалі, що проходять в регіонах, часто нівелюють саму ідею гастротуризму.

Як і в інших аспектах, проблеми з просуванням деяких загальних і традиційних для всіх карпатських країн продуктів пов’язані з великою територією регіону, наявністю на території Карпат багатьох країн і, в зв’язку з цим, з відсутністю координації в діяльності учасників ринку. Рідкісним є просування традиційного карпатського продукту з акцентом на унікальність своєї пропозиції. Багато карпатських країн просувають схожі продукти – мед, сири, трав’яні чаї та ін. Відсутність централізованого підходу в напрацюваннях різних регіонів, при відсутності загальної інформаційної бази, змушує учасників ринку конкурувати з аналогічними продуктами сусідніх країн чи навіть регіонів в межах однієї країни, що створює проблеми розвитку гастрономічного туризму як на рівні країн, так і на загальному рівні. Помилковою є стратегія розвитку гастротуризму, котра орієнтована на конкретний турпродукт, так як особливістю Карпат є саме різноманітність кухонь і кулінарна самобутність. У зв’язку з цим фактом виникає необхідність зосередити весь потенціал просування саме на цьому аспекті.


  • Рішення озвучених проблем криється в створенні єдиної інформаційної бази, а також в правильній реалізації рекламних кампаній, орієнтованих на пошук продукту і виявленні гастрономічної унікальності кожної країни і окремого регіону, – розповідає голова правління Міжнародного Центру «Європейська інтеграція України» Іван Цегенько.
  • – В даний час крім державних інституцій активний інтерес до гастрономічного туризму виявляють і представники бізнесу, яких необхідно активно залучати до розвитку галузі, проводячи семінари, майстер-класи та програмне навчання для представників даної галузі, а також організовувати системну взаємодію з інвесторами. Також важливим консолідуючим елементом стане обговорення розвитку гастрономічного туризму на Східноєвропейському Форумі гостинності і курортології.

Якщо ж говорити про перспективи просування гастрономічного туризму в Карпатах в цілому, то реклама, спрямована на жителів сусідніх країн і регіонів в рамках однієї країни, поки приносить більший ефект. Але можна прогнозувати, що завдяки збільшеному інтересу до культури народів Карпатського регіону Європи за кордоном, по закінченню пандемії і створенню певних економічних умов, відбудеться збільшення туристичних потоків з Європи, США та Близького Сходу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.